Круглий стіл:
“Майбутнє безпеки – інформаційні інновації суспільство, наука та бізнес”

Видавництво “Академпрес” спільно з Національним інститутом проблем міжнародної безпеки при РНБО України 4 грудня 2009 року проводить Круглий стіл на тему: “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації суспільство, наука та бізнес”.
До участі у заході запрошено посадових осіб органів державної влади, представників наукових організацій та бізнесу.
Теми, які будуть розглянуті в ході круглого столу: державний підхід до питань інформації та безпеки; інформаційна безпека в нормативних актах, документах, стандартах, технології та технічні засоби; суспільно-психологічні аспекти інформації та безпеки.
Захід відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України 3-й поверх, зал засідань Вченої ради.

4 грудня в приміщенні Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України відбувся круглий стіл на тему «Майбутнє безпеки — інформаційні інновації суспільство, наука та бізнес)». Організаторами події виступили провідне
видавництво в галузі безпеки «Академпрес» спільно з Національним інститутом проблем міжнародної безпеки при РНБО України.

Вперше за круглим столом зібралися провідні фахівці в галузі інформації та безпеки, що представляють державні органи, провідні науковці, а також представники бізнесу. Так, серед запрошених на круглий стіл були представник таких відомих компаній як «Майкрософт Україна», «Лабораторія Касперського», «Сідкон», «Антивірусна лабораторія», Headtechnology, Secure Technologies.
В ході круглого столу обговорювались такі питання як: державний підхід до питань інформації та безпеки, дезінформація суспільства, технології та технічні засоби, інформація та безпека в банківській сфері.
«Безпека сьогодні нерозривно пов'язана зі створенням, обробкою, забезпеченням інформаційних потоків, які формують майбутнє. Дуже важливо розуміти, що завдяки комунікаціям ми вже сьогодні знаходимось серед інформаційного простору. Нам вкрай важливо, щоб інформація навколо нас була достовірною, цілісною і було забезпечено безпеку як щодо самої інформації, так і тих даних, з яких вона складається», — відмітив перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України Анатолій Гуцал.

«Круглий стіл — це можливість напередодні Нового року, напередодні політичних подій, які нас чекають в наступному місяці, в цей час, коли багато бізнесів і схем закриваються, шляхом мозкового штурму, виділити головне в безпеці, в інформації, в інформаційній безпеці, в безпеці інформації і в інших видах діяльності з прицілом на майбутнє. Як відомо, старі схеми відмирають, вони не будуть працювати, а майбутнє буде пов'язане з інноваціями. І тому ми таким чином вирішили скомбінувати цих чотири слова в назву нашої конференції», — сказав генеральний директор видавництва «Академпрес», шеф-редактор журналу «Інформація та безпека» Віталій Андрейчук.
Круглий стіл показав, що в галузі безпеки, в тому числі й інформаційної, є багато проблем. Зокрема, слабка та нечітка законодавча та нормативна база, відсутність тісної співпраці державних, наукових та комерційних структур, різний підхід до забезпечення інформаційної безпеки та визначення її ефективності.
Про мілітаризацію інформаційної безпеки говорив Микола Ожеван, завідувач відділу інформацій-
ної безпеки та міжнародних відносин Національного Інституту проблем міжнародної безпеки при
РНБО України. «З методологічної точки зору «інформаційна безпека» є похідною від інформаційних війн», тобто характеризує оборонний захисний) аспект таких війн та протиборств й поза подібним «воєнним» контекстом не може бути адекватно охарактеризована», — сказав він.

«Бажано активно розвивати діалог між державою, бізнесом та профільними громадськими організаціями у сфери інформаційної безпеки по всім напрямках — організаційному, технологічному та нормативноправовому. Україна відстає у питаннях захисту персональних даних, є потреба у модернізації моделі функціонування електронно-цифрового підпису та використання криптоалгорітмів, затверджених ISO, в якості національних стандартів. В корпорації Microsoft є підрозділи, представники яких працюють над вирішенням всієї низки питань безпеки, захисту даних, конфіденційності. Ми готові до обміну досвідом. Компанія напрацювала великий портфель рішень з питань інформаційної безпеки і ми готові надати цей досвід державі», — продовжив круглий стіл Олександр Орєхов, директор з технологічної політики «Майкрософт Україна».
Все частіше Інтернет стає найбільш впливовим джерелом інформації. І завдяки Інтернету інформа-
ційні війни, рейдерскі атаки набувають зовсім іншого підґрунтя.
По словам Віталія Кулика, завідувача відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, дуже важко відрізнити достовірну, перевірену інформацію від дезінформації. Особливо враховуючи, що існують комерційні структури, які спеціалізуються на поширенні неперевіреної інформації або дезінформації.

Про практичний досвід у роботі з інформацією, її аналізом, розповів Юрій Когут, генеральний директор компанії «Сідкон». «95% інформації, з якою працює бізнес, є легальною. І ці 95% якраз і підпадають під поняття «інформаційна безпека» — тобто ця інформація повинна бути достовірна та цілісна. На жаль, держава не є ключовим гравцем на полі «інформаційних війн» та «інформаційної безпеки», — додав Юрій Когут.
Потреби та застороги бізнесу стосовно інформаційної безпеки висвітив партнер асоціації «Приватні інвестори України» Євген Пілянкевич. Він підкреслив, що бізнес усвідомлює економічну небезпеку від гонитви за інформаційними інноваціями, та не вважає їх самоціллю. Так само, як і інші набутки світових академічних зірок. Все це проходить аналіз та випробування з єдиних позицій — скільки грошей вони приносять або зберігають) для для бізнеса. «Головний та єдиний продаваємий продукт інформаційної роботи — це результат аналітичної обробки інформації. Тому інформаційні технології мають оцінюватися з позицій їхньої корисності для його отримання, а не через швидкість процесорів, красоту інтерфейсів та обсяг пам'яті, що займає накопичена первинна інформація, і в головному вимірі — фінансовому», — особливо підкреслив Євген Пілянкевич.
«Однієї з найбільш актуальною темою сьогодні є соціальні мережі. В Україні більш ніж 50 тисяч осіб заходять на такі ресурси. І інформація, яка розміщення на таких сайтах, доволі часто нагадує дос'є на користувача і тому викликає інтерес у сторонніх людей», — сказав Олександр Зарицький, завідувач відділу інформаційних технологій та комп'ютерних систем Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України.  

Володимир Тіхонов, керівник відділу консалтингу представництва «Лабораторії Касперського» в Україні навів деякі статистичні дані стосовно розподілу атак по різним каналам. До 2,5% повідомлень електронної пошти містять вредоносні об'єкти або посилання на них, при чому фішингові атаки містяться менш ніж в 1% повідомлень. В той же час, кількість атак через браузер
досягло 20 млн і кількість мережевих атак у минулому році склала більш ніж 30 млн. Більшість з атак використовувало уразливості файлів. І таких файлів та програм нараховувалось більш ніж 130 млн. По словам Володимира Тіхонова, в минулому році компанія «Лабораторія Каперського» щоденно реєструвала приблизно 3400 нових шкідливих програм. І майже всі ці атаки були направленні, щоб отримати доступ до фінансової чи приватної інформації. «Дуже важливо використання комплексної системи інформаційного захисту державних структур з використанням найбільш передових технологій», — наголосив доповідач.

Про досвід співпраці з державними структурами розповів Віктор Жора, директор компанії «Антиві
русна лабораторія». В своїй доповіді він торкнувся питання нормативних документів, які регулюють політику інформаційної безпеки. Крім того, Віктор Жора звернув увагу на відповідність реалізованих в Україні проектів з інформаційної безпеці світовим стандартам. «Кожна країна має право на захист своїх інформаційних ресурсів, на розробку та використання власних технічних засобів захисту даних. Україна входить до п'ятірки країн з кіберзлочинності, а в той же час, це свід
чить про високий рівень підготовки фахівців», — підкреслив він.

Телекомунікаційну тема інформаційної безпеки продовжив Ігор Корнілов, завідувач відділу енергетичної та транспортно-комунікаційної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України. Він розповів про розвиток інфраструктурних систем, подачу достовірної інформації використовуючи здобутки експертного середовища, а також торкнувся маніпулювання інформацією. «Побудова захищених інфраструктурних систем — це сьо
годні проблемно-орієнтоване питання», — наголосив Ігор Корнілов.
Тему телекомунікацій продовжив Андрій Кузьменко, спеціаліст з проблем безпеки компанії Headtechnology. «Ринок обладнання значно ширший, ніж він представлений в Україні. Він формується крапково, виходячи з вузько спеціалізованих потреб замовника. Не достатньо повно проводиться оцінка ризиків, що приводить до використовування неефективного обладнання», — сказав Андрій.

В ході круглого столу було прийнято рішення й надалі продовжувати практику спеціалізованих круглих столів за участю представників різних організацій та фірм, що працюють в галузі інформації та безпеки, продовжити , розпочати обмін досвідом між державними структурами та комерційними організаціями, а також залучити наукові організації, які мають багаторічний методологічний досвід.

 

«ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОХОРОННІЙ ДІЯЛЬНІСТІ.
СУСПІЛЬСТВО – НАУКА – БІЗНЕС»

19 березня 2010 року у Навчальному центрі Управління Державної охорони України відбувся Круглий стіл «Інноваційні технології в охоронній діяльністі». Співорганізаторами Круглого столу виступили Навчальний центр УДО України та провідне в галузі безпеки видавництво «Академпрес»

Вперше за круглим столом зібралися провідні фахівці в галузі безпеки та охоронної діяльності, які представляли державні органи, силові структури, провідні наукові установи, бізнес та громадські об'єднання.
В ході Круглого столу обговорювалися такі питання:
• Інновації у навчанні, підготовці та підборі кадрів.
• Проблеми стандартизації в підготовці спеціалістів з охорони.
• Взаємодія зі спорідненими структурами, міжнародний досвід і досягнення.
• Новітні технології у спеціальних засобах та у зв'язку.
• Новації у технологіях охорони осіб та об'єктів.
• Інноваційні підходи до захисту інформації.

Відкриваючи Круглий стіл, Вячеслав Штучний, начальник навчального центру УДО України, подякував співорганізаторам, підкреслив своєчасність проведення такого заходу та висловив сподівання, що такі Круглі столи з науковцями, представниками державних органів та бізнесових кіл будуть постіними. «Сьогодні ми з Вами зібрались вперше, але маю надію, не востаннє. Метою заходу є розгляд найбільш актуальних питань з інноваційних технологій в діяльності державних та недержавних охоронних структур. Безперечним є те, що між структурами, які здійснюють свою діяльність в нашій галузі, має бути співпраця та обмін досвідом, адже сьогодні ринок охоронних послуг в Україні представляють, окрім державних структур, майже 3000 недержавних охоронних підприємств. У таких недержавних структурах задіяні сотні тисяч людей на всій території України, і більшість із них — це колишні військовослужбовці та співробітники правоохоронних органів.

Сьогодні особливо гостро стало питання професійної підготовки кадрів. Зазначу, що за роки існування Управління підрозділ професійної підготовки з декількох чоловік перетворився у Навчальний центр, який здійснює підготовку та перепідготовку фахівців, рівень кваліфікації яких підтверджується свідоцтвом державного зразку. Так, станом на сьогодні — вже 254 військовослужбовці закінчили курси за професією «Охоронник» III розряду. Крім того, на даний момент триває навчання ще трьох груп, із загальною кількістю курсантів 58 чоловік. Можна стверджувати, що Навчальний центр Управління державної охорони України є провідним навчальним закладом, а в найближчому майбутньому планується створення вищого навчального закладу. Так само постійно розвивається і напрям технічного забезпечення охорони. На цей час Управління забезпечене сучасними системами та приладами, та певен, що після сьогоднішньої зустрічі нами будуть прийняті до уваги і новітні технології», — сказав В. Штучний.

Перший заступник начальника Управління Ю. Суховатий наголосив: «Дозвольте мені від імені нашого колективу привітати вас в Управлінні державної охорони України та висловити вдячність співорганізаторам цього Круглого столу за ідею та плідну допомогу. Хочу відмітити, що такий захід проводиться вперше не тільки в Управлінні, а й в Україні загалом. Перед учасниками сьогоднішнього Круглого столу стоїть завдання не просто висвітлити актуальні проблеми розвитку та реформування системи охорони, а й відповісти на актуальні питання. Запорукою та складовою успіху сьогоднішнього заходу є здатність спрямувати дискусію у конструктивне і творче русло та уміння знайти раціональне зерно у наданих матеріалах. Зараз, в часи подолання кризи, змін в політичному житті країни та постійно зростаючих вимог до здійснення охорони, великого значення набуває питання якісного забезпечення безпеки вищих посадових осіб України та іноземних держав, об'єктів, а також нормального функціонування органів державної влади України. Саме такі завдання і покладені на Управління державної охорони України, яке на сьогодні здатне виконувати їх на рівні високих міжнародних стандартів. Проте ми розуміємо, що тільки постійний розвиток є ключовою складовою успіху.

Обов'язковим також є врахування позитивного досвіду зарубіжних країн у цій галузі. Так, на базі Управління державної охорони України, яке є організатором, щорічно проводяться змагання тілоохоронців, в яких крім українських команд, беруть участь тілоохоронці з багатьох країн. В цьому році планується проведення 1-го Чемпіонату світу серед тілоохоронців. Саме на таких змаганнях ми, крім ознайомлення з зарубіжним досвідом, доводимо і те, що, попри свій молодий вік, знаходимось на гідному рівні у сфері здійснення охорони і вже маємо великі досягнення. Охорона — це потужна галузь, яка впевнено розвивається. До неї залучено тисячі, десятки тисяч осіб, які надають послуг з охорони бізнесу, чого раніше ніколи не було в нашій державі. І це формує новий підхід у веденні такого бізнесу». Далі Ю. Суховатий підкреслив, що «охоронна діяльність — це два потоки — охорона вищих посадових осіб держави та охорона бізнесу — які і в подальшому могли б успішно розвиватися кожен сам по собі. Але життя вимагає, щоб вони злиливалися, обмінювалися інформацією, не поглинаючи один одного. Ці потоки тільки починають об'єднуватися.

І задача цього Круглого столу, насамперед, і є в тому обміні інформацією, яка дасть можливість знайти шляхи вирішення найважливішої задачі — стандартизації підготовки спеціалістів охоронної діяльності, тому що на сьогодні питання професійної підготовки таких спеціалістів — найбільш гостре питання».
Перший заступник директора Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України Анатолій Гуцал висловив точку зору науковців: «З висоти міжнародних подій, міжнародних процесів видно найбільш важливі сторони життя. Сьогодні розвиток цих прицесів визначає як глобальні, так і політичні, економічні та технічні сторони життя суспільства. Сектор безпеки у системі державного управління сьогодні по суті є своєрідною візитною карткою, можливістю держави адекватно відповідати на веління часу. Безпека стає брендом. І місце України у світовій лінійці брендів безпеки буде визначатися здатністю оволодівати новими інноваційними технологіями діяльності та боротьби. Кругли стіл дасть імпульс у визначенні нових підходів, технологій та стратегій у безпеці».

Віталій Андрейчук, генеральний директор видавництва «Академпрес» та шеф-редактор журналу «Інформація та Безпека» виступив як один з організаторів Круглого столу та як представник генерального інформаційного партнера заходу. Зокрема він сказав: «Формат круглого столу, де представники держави, силових структур, науки і бізнесу, шляхом мозгового штурму можуть у відкритій формі знайти ті шляхи вирішення питаннь, які дозволять рухатися далі. Це дасть змогу бачити на 5, 10 та й більше років вперед ті інноваційні технології, які ми можемо впроваджувати та адаптувати до наших реалій.»

Полковник Л. Кучерявий, директор Департаменту УДО України, підкреслив, що «за роки роботи Навчального центру зроблено найголовніше у підготовці — розроблено та опробовано стандарт підготовки спеціалістів охоронної діяльності, впроваджено нові форми практичної та психологічної підготовки. Це сприятиме вирішенню найбільш гострої задачі — фахової підготовки спеціалістів з охоронної діяльності».

До думки щодо підготовки спеціалістів з охоронної діяльності приєднався і підполковник міліції О. Сірий,
начальник управління організації роботи ДПС, розшуку та спеціальних заходів Департаменту ДАІ МВС України, який підкреслили необхідність напрацювання спільних стандартів навчання, проведення спільних польових навчань та введеня курсу спеціальної підготовки для курсантів Навчального центру. Зокрема О. Сірий підкреслив: «Сьогодні ми повинні повернутися обличчям до наших загальних проблем та створити полігон для підготовки класних фахівців».

Сергій Шабовта, президент Української федерації працівників недержавних служб безпеки, звернув увагу на необхідність всебічної професійної підготовки співробітників охоронних структур та на процеси, що заслуговують на увагу під час їх навчання. «Головними питаннями успішної підготовки та перепідготовки співробітників є постіне ії ознайомлення з технічними новинками, психологічна підготовка та знання й додержання норм законодавства», — сказав С. Шабовта. Він також підкреслив, що бувші співробітники силових структур, які об'єднанні у Федерацію, мають великий досвід роботи і завжди готові допомогти Навчальному центру УДО України.

Про роботу приватних охоронних стрктур говорив генерал-майор міліції І. Прошковський, заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС України, який підкреслв, що робота повинна вестися виключно у правовому полі держави, для чого необхідно довести до стану діючих вже існуючі закони та розробити й прийняти нові, професійно підготовлені на новому більш високому рівні, та такі, що відповідають міжнародним стандартами охоронної діяльності.
Думку щодо підвищення престижності охоронних спеціальностей підтримав перший віце-президент
Міжнародної асоціації тілоохоронців генерал_майор В. Вакуленко: «Ми прийшли до висновку, що підвищення професійних навичок — найважливіша задача. Але необхідно також залучати молодь, показувати привабливість професії молоді, що буде сприяти як усвідомленому професійному вибору, так і зниженню рівня молодіжної злочинності».

Директор Навчально-наукового інституту менеджменту безпеки ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Павло Пригунов говорив про сучасний стан та перспективи розвитку освітніх програм в галузі охорони та безпеки та відповідність вітчизняних освітніх програм міжнародним стандартам. П. Пригунов відмітив: «В Україні є всі умови для вдосконалення системи підготовки професійних кадрів в галузі охорони та безпеки. Коли мова йде про галузь безпеки, то ми маємо вітчизняні освітні і наукові програми підготовки фахівців для цієї галузі. Нажаль, сьогодні ми не маємо жодного вітчизняного ВНЗ на базі якого можливо розпочати роботу, щодо розробки стандартів підготовки фахівців-управлінців з охорони та безпеки. Найближими до цієї діяльності є УДО України. Відповідно чинного законодавства України, Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення на який покладені завдання щодо здійснення державної охорони органів державної влади та забезпечення безпеки посадових осіб. Тобто, це єдиний в Україні правоохоронний орган, який безпосередньо поєднує функції охорони та безпеки. Ми пропонуємо разом з УДО розпочати роботу по формуванню національних освітніх програм за напрямом «Security management», але з урахуванням вітчизняних особливостей. Такий підхід, на наш погляд, забезпечить завершення формування системи вищої освіти в галузі охорони та безпеки, як на рівні вітчизняних вимог так і з урахуванням міжнародного досвіду та міжнародних стандартів.»

Бізнесові круги були представлені керівниками компаній, які працюють у галузі охоронної діяльності, технічними фахівцями, що впроваджують інноваційні рішення з безпеки, охорони, зв'язку та захисту інформації. В ході Круглого столу представниками бізнесових кіл було представлено ряд інноваційних рішень та технічних новинок.

Олексій Решетько, виконуючий та технічний директор IS3 GmbH Швейцарія), зробив огляд рішень для дорожнього транспорту, спеціальних об'єктів та місць проведення масових заходів стадіони).

Місцевий оргкомітет «Євро2012 Україна» представив Олег Западнюк, керівник підрозділу безпеки та правопорядку, який пікреслив своечасність проведення Круглого столу та його інформаційність для структури, яку він представляє.

Костянтин Сігнаєвський директор ТОВ «Інфозахист») представив власну розробку фірми для комплексного забезбечення безпеки та захисту інформації, а також присторої для безпечного перевезення вибухонебезпечних предметів та зокрема відмітив, що «економічне значення інновацій — це доцільність технічна та ринкова. Для розвитку інноваційних технологій необхідні наявність попиту, інформації та інформування зацікавлених сторін, конкурентного середовища та підтримка держструктур. Закуповуючи спеціальну техніку українських виробників, ви допомагаєте розвитку матеріальної бази та технічному забезпеченню охоронного бізнесу».

Технічний директор ТОВ «Доля і Ко ЛТД» В. Буркацький розповів про сучасний стан та шляхи розвитку радіотехнологій рухомих служб радіозв'язку в Україні та основні механізми забезпечення безпеки інформації в
цифрових системах радіозв'язку.

Генеральний директор «Консалтингової компанії «Сідкон» Юрій Когут представив послуги своєї компанії — аудит систем безпеки, створення систем комплексної безпеки. «Ті, хто вже зняли погони, — сказав Ю. Когут, — при цьому не втратили ні своїх знань, ні своєї кваліфікації. Тому бувші силовики — це кістяк професійного охороного бізнесу».

Директор з розвитку ТОВ «Бастіон-Київ» Геннадій Василенчук представив інноваційні рішення у системах
цифрового відеоспостереження. Головна думка його виступу — «Криза не привід економити на безпеці в цілому та на якості зокрема».

П. Максимишин, менеджер з продажу ТМ ОКО, розповів про оптимізацію витрат завдяки використанню систем віддаленного контролю та управління, особливості впровадження GPS_технологій.

Сергій Мансуров, управляючий компанії «Корс Інтернешнл», продемонстрував можливості вибухотехнічних роботів та оперативні вибухотехнічні транспортні засоби.

Генеральний директор «ІТС Україна сервіс» С. Мелешенко зробив огляд сучасних прихованих систем контролю доступу, спеціальної дверної фурнітури та охоронних комунікаторів і свтлодіодного освітлення, які використовуються при створенні систем охорони об'єктів.

О. Осипов, директор ТОВ «Компанія «Эф Эф», представив свою компанию — системного інтегратора з питань відеонагляду, контролю доступу, сигналізації та її власні інноваційні розробки.

Заключним акордом спілкування за круглим столом стало «дефіле на подіумі». Фірма «СТС» директор Юрій Старов) провела презентацію сучасного тактичного спорядження вітчизняної розробки та військової форми світового класу для професійної армії, яку вдало продемонстрували слухачі Навчального центру УДО України.

З багатьма технічними новинка ми та рішеннями можна було ознайомитися на міні-виставці, яку було організовано під час проведення Круглого столу. Зацікавлене обговорення, професійні коментарі і пояснення дозволили продемонструвати найважливиші аспекти роботи обладнення та пристроїв.

Учасники Круглого столу прийшли до рішення, що втілення інноваційних технологій та методів підготовки спеціалістів охорони на сучасному етапі суспільного розвитку є необхідною складовою побудови дійових систем безпеки державних та приватних установ та організацій. Ці питання можливо вирішити тільки із залученням фахівців провідних охоронних, наукових та технічних структур. Не останню роль у цьому процесі можуть зіграти громадські організацій та фахові об'єднання. Питання впровадження єдиних державних стандартів освіти, програм підготовки та перепідготовки персоналу охоронних структур є актуальним і потребує подальшої роботи. Для чого необхідно розпочати роботу по формуванню цілісної системи освітньо-наукового забезпечення розвитку охоронної діяльності в Україні.

Учасники Круглого столу визнали за доцільне підготувати на базі доповідей аналітичні матеріали та донести їх до максимального загалу фахівців. Для цього робочій групі рекомендовано налагодити тісну співпрацю з журналом «Інформація та Безпека» — генеральними інформаційним партнером Круглого столу та фаховим інформаційним партнером журналом «Security.ua».

Важливим висновком, який був зроблений у обговоренні питань Круглого столу, — такі заходи з питань охоронної діяльності, доцільно продовжити у подальшому, розширивши та поглибивши їх зміст та тематику, із залученням більшого широкого кола фахівців.

Участь у заході взяли:
- Управління державної охорони України: начальник Управління генерал-лейтенант О. Бірсан, перший заступник начальника Управління генерал_лейтенант Ю. Суховатий, заступники начальника Управління: генерал-майор С. М. Кулик та полковник В. В. Кривенко, полковник Л. М. Кучерявий — директор Департаменту УДОУ, полковник Іщенко М.С. — заступник начальника служби Департаменту оперативно-технічних заходів; підполковник В. Р. Штучний — начальник Навчального центру та полковник В. В. Євграфов — заступник начальника Навчального центру.
- МВС України на Круглому столі представляли генерал-майор міліції І. І. Прошковський — заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС України, підполковник міліції О. В. Сірий — начальник управління організації роботи ДПС, розшуку та спеціальних заходів Департаменту ДАІ МВС України та підполковник міліції Р. О. Черненко — старший інспектор з особливих доручень Департаменту ДАІ МВС України.
- Раду національної безпеки і оборони України представили Державний експерт Апарату РНБО України
В. В. Валомник, заступник керівника Управління РНБО України А. Шаповалов та перший заступник директора
Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України А. Ф. Гуцал.

Широко були представлені громадські організації:
- Асоціація ветеранів підрозділів «А» Служби безпеки України віце-президент В. П. Казярський)
- Міжнародної асоціації тілоохоронців перший віце-президент генерал_майор В. Ф. Вакуленко)
- Українська Федерація працівників недержавних служб безпеки президент С. Б. Шабовта)
- Асоціації ветеранів державної охорони України президент генерал_майор М. І. Шиянов)
- Асоціації ветаранів управління «К» Служби безпеки України заступник голови В. І. Яремчук)

Засоби масової інформаці:
- В. Андрейчук, генеральний директор видавництва «Академпрес» та шеф-редактор журналу «Інформація та Безпека» виступив як один з організаторів Круглого столу та як представник генерального інформаційного партнера заходу.
- О. Краснопьоров, як головний редактор журналу «Сек'юріті ЮЕй», представляв фахового інформаційного партнера Круглого столу.
- Директори М. М. Гач ТОВ «Фортеця_S»), В. Ю. Тарасов ТОВ «Безпека С»), В. О. Павлюк ТОВ «A1 Security
Group») представляли охоронні компанії, які надають повний спектр послуг з охорони осіб та об'єктів.
- Представники компаній ТОВ «Арком» Л. В. Костов, радник директора), ПАТ «Сітронікс» В. С. Левковець, керівник групи бездротових мереж), ТзОВ «Датекс» О. П. Теслицький, керівник проектів) та ТОВ «Спецмонтажприлад» В. М. Шевчук, заступник директора) уособлювали фірми, які займаються розробкою обладнання, рішень, продуктів та послуг для успішної реалізації послуг з охорони.

Інноваційні моделі енергетичної безпеки.
Суспільство – Наука – Бізнес

31 березня 2010 року в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ НІПМБ) відбувся Круглий стіл на тему «Інноваційні моделі енергетичної безпеки. Суспільство — Наука — Бізнес» організований спільно з видавництвом «Академпрес», в роботі якого взяли участь представники органів державної влади і управління, науковці та енергетики-практики 

У вітальному слові Анатолій Гуцал, перший заступник директора НІПМБ, відзначив фундаментальне
значення енергії у забезпеченні життєдіяльності суспільства, потребу більш широкого погляду на її обіг
та перетворення не лише з точки зору видобутку та споживання. На його переконання, нові форми отримання та перетворення енергії поряд з інформаційними технологіями в недалекому майбутньому визначатимуть як нові технологічні уклади, так і особливості конкурентної боротьби на світових та регіональних ринках. За таких умов закономірна політизація енергетичної та інформаційної проблематики.

Віталій Андрейчук, генеральний директор видавництва «Академпрес» та шеф-редактор журналу «Інформація та Безпека», закликав присутніх методом «мозкового наукового штурму» вийти на інноваційні моделі розгляду питань програми Круглого столу, спробувати досягнути синергетичного ефекту в консолідації зусиль держави, науковців та практиків. Він висловив надію, що в результаті Круглого столу вдасться побачити інноваційні моделі енергетичної безпеки на наступні 10 років.

Модератор заходу Ігор Корнілов, завідувач відділу НІПМБ, наголосив на потребі орієнтуватись під час обговорення питань на інноваційну модель розвитку економіки держави, запропонував відповідну класифікацію видів управлінської діяльності в сфері забезпечення енергетичної безпеки, якої доцільно було би дотримуватись в рамках визначення перспективних моделей співробітництва «суспільство — наука — бізнес».
Стосовно загальної спрямованості обговорень та ходу дискусії модератор висловив побажання посилення методологічної направленості висновків фахівців, зокрема, визначення інтегральних критеріїв віднесення проблем до сфери національної безпеки та наукового обґрунтування механізмів підготовки та ухвалення рішень в сфері енергетичної безпеки з урахуванням поглядів профільних громадських структур.

Юрій Шишенін, завідувач сектору Департаменту з питань енергетичної та ядерної безпеки Апарату РНБО України, перерахував головнізагрози енергетичній безпеці України: енергоємність економіки, не ефективне споживання енергоносіїв, залежність від зовнішніх джерел постачання, критичний стан енергогенеруючих потужностей, нераціональну структуру паливних балансів тощо. Шлях до подолання цих загроз він вбачає у виконанні Урядом рішень РНБОУ, поділяючи необхідні заходи на внутрішні та зовнішні. Перші: лібералізація енергетичних ринків, скасування перехресного субсидування, залучення інвесторів, забезпечення балансу в питаннях власності в нафтогазовій сфері, формування зведеного енергетичного балансу як інструменту стратегічного планування, розвиток видобутку урану, вуглеводнів на шельфі Чорного моря, державна підтримка пріоритетів інноваційної моделі забезпечення енергетичної безпеки. Другі: залучення інвестицій для оновлення генеруючих потужностей та газотранспортної системи, участь України у формуванні енергетичної політики в Євросоюзі, диверсифікація джерел і маршрутів постачання, перегляд газових контрактів, відновлення співпраці на міжурядовому рівні з країнами Каспійського регіону та центральної Азії, участь вітчизняних підприємств у видобутку ресурсів в Африці та на Близькому Сході, створення інфраструктури для постачання скрапленого природного газу та диверсифікація постачальників ядерного палива.

Євген Шаров, державний експерт НІПМБ, констатував, що впродовж останніх років Україна дозволила втягнути себе у протиборство Росії та США, втративши свій енерго-транзитний потенціал, а енергетичні проекти в рамках ГУАМ зазнали невдачі. Через це Київ потребує 510 стабільних років розвитку в умовах зміцнення зв'язків «старої» Європи з РФ, посилення співробітництва між Румунією й Сполученими Штатами Америки, а також Російською Федерацією й Туреччиною в Чорноморському регіоні. Окремої уваги, на думку аналітика, заслуговує потреба перегляду Стратегії національної безпеки України в річищі статусу позаблокової держави та стримування активності Бухареста в Чорноморсько-Каспійському регіоні.

Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «НОМОС», нагадав, що оновлена минулого року Енергетична стратегія Російської Федерації до 2030 р. передбачає деяке скорочення постачання російського газу в Європу в цей проміжок часу. З погляду ж Європейського Союзу частка сировини з боку РФ стабілізується на рівні 24-25% від згаданого обсягу постачання енергоносіїв. Фахівець прогнозує нестабільний обсяг транзиту територією України внаслідок змін на газовому ринку, не впевнений в ефективності консорціуму щодо реконструкції вітчизняної ГТС як гарантії збереження транзиту. На думку експерта, не вирішивши «домашнього завдання» в частині розвитку вітчизняної ГТС досягти нового статусу України як енерготранзитної держави неможливо, тим більше що влада не «виявляє бажання» брати до уваги рекомендації експертів.

Давид Прейгер, радник НІПМБ, в своєму виступі зупинився на стані розвитку енергетики в Україні, забезпеченні безпеки її функціонування, зазначивши, що за останні 10 років нічого не зроблено для того, щоб відмовитися від теперішньої енергетичної політики. На думку експерта, пріоритетом енергетичної політики має стати підвищення рівня самозабезпечення за рахунок власних ресурсів енергетичної сировини, зокрема, сланцевих покладів, які протягом тривалого часу знаходять широке використання в практиці господарювання інших країн.

Віктор Лоза, комерційний директор ПНВП «СИНАПС» у своїй презентації «Інноваційні рішення та їх вплив на енергетику та екологію в Україні» представив новаторське технологічне рішення, пов'язане зі зменшенням споживання природного газу для технологічних потреб компресорних станцій вітчизняної ГТС. Також він виокремив муловий осад, матеріали органічного походження та на основі високомолекулярних сполук, що вивозять на полігони ТПВ, як альтернативні енергоносії, використання яких дозволить створити екологічно чисті безвідходні виробництва. Для практичного просування подібних ініціатив, на думку В. Лози, потрібно створити механізми реалізації пілотних проектів, які б демонстрували потенційним інвесторам ефективність подібних проектів, обґрунтованість повернення інвестованих коштів та прогнозовану норму прибутку.

Ніна Фіщук, директор Асоціації теплоенергогенеруючих компаній України, повідомила, що в Україні щороку споживають близько 210 млн. т умовного палива, а витрати енергії у ВВП держави в 2,6 рази вищі, ніж у розвинених країнах. Серед методів зниження енергетичних витрат економіки вона запропонувала підвищити ефективність використання обладнання; збільшити роль вугілля в тепловому балансі, що дозволить скоротити споживання газу на 10 млрд. куб. м; використовувати моновугільне паливо, яке придатне для будь-яких паливних агрегатів, та домогтися можливості перемикання паливних мереж на різні види енергоресурсів. Водночас Н. Фіщук відмітила, що втілення в життя багатьох заходів уповільнюється відсутністю ув'язки генеральних планів розвитку міст зі змінами у схемах теплоенергопостачання.

Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ «Психєя», спробував дезавуювати міф про фінансову неспроможність України забезпечити прийнятні для суспільства цінові рівні функціонування внутрішніх енергетичних ринків. На його переконання, ціни на енергетичних ринках, в тому числі на вітчизняних, значною мірою визначаються біржовими спекуляціями, якими з 2004 року почали займатися інвестиційні банки та фінансові структури. В згаданій сфері активно використовуються елементи інформаційного тиску, до яких вдаються Міжнародна енергетична агенція МЕА), Міністерство енергетики США через свої звіти) та паперовий ринок NYMEX), разом із псевдонезалежними приватними агенціями Bloomberg, Dow Jones, Platt's тощо.
Експерт вважає: Україна неспроможна протистояти таким маніпуляціям, що є одним з визначальних чинників стану, за якого практичновесь вітчизняний ринок енергоносіїв контролюють наші стратегічні партнериконкуренти.

Роман Сторожев, президент Асоціації «Газові трейдери України», переконаний в тому, що повністю відмовитися від використання газу в енергетиці Україна не зможе. Разом з тим, необхідним є вдосконалення нормативно-правової бази в цій сфері, насамперед, схвалення парламентом законопроекту про функціонування ринку природного газу з урахуванням основних положень Третього енергетичного пакету ЄС.

Сергій Ковальов, директор «Газової асоціації України», свою презентацію «Використання природного та зрідженого нафтового газів як моторних палив в Україні», провів на прикладах як світових тенденцій що до розширення використання цих моторних палив, так і досвідом їх застосування українським транспорт ним комплексом. Фахівець відзначив, що стиснений природний газ СПГ) та зріджений нафтовий газ ЗНГ) є найбільш екологічно чистими видами моторного палива для автотранспорту, на яких в Україні працюють майже 1,2 млн. автомобілів на СПГ — приблизно 200 тисяч одиниць, на ЗНГ — приблизно 1 млн. одиниць). За кількістю газобалонних автомобілів ГБА) що працюють на СПГ та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій 307 діючих АГНКС) Україна займає друге місце у Європі і почесне дев'яте у світі. У свою чергу, за кількістю ГБА що працюють на ЗНГ, Україна поділяє разом з Італією трете — четверте місце у Європі, а за кількістю автомобільних газозаправних станцій майже 1800 діючих АГЗС) займає восьме місце у Європі. За економічними оцінками подальше по ширення СПГ як моторного палива можливо в разі, якщо його вартість становитиме близько 35% ціни на бензин, а ЗНГ якщо його вартість не перевищуватиме половини вартості бензину. На думку експерта уповільнення розвитку цієї сфери діяльності обумовлено відсутністю відповідної програми використання газових моторних палив в Україні.

Степан Кудря, заступник директора Інституту відновлювальної енергетики НАН України, повертаючись до загальновизнаних альтернативних джерел енергії, обґрунтував тезу про те, що в провідних країнах світу вітрові та газові станції посідають перші місця за обсягами введених в експлуатацію потужностей. Одним з головних чинників цього є найнижча собівартість струму на вітрових електростанція, порівняно, приміром, з фотоенергетикою сонячні батареї). Вчений звернув увагу на необхідність перегляду Енергетичної стратегії України до 2030 р., під час підготовки якої точилася боротьба між різними групами лобістів, що врешті-решт призвело до пріоритетного врахування в тексті документу позиції атомного лобі. На його погляд, за період дії Стратегії побудувати 22 ядерних енергоблоки не уявляється реальним внаслідок низки об'єктивних факторів, зокрема, з огляду на нестачу води для охолодження вже діючих реакторів.
За оцінками фахівця, енергією з відновлювальних джерел в Україні можна замінити споживання 100 млн. т умовного палива. Зокрема, очікується, що найближчим часом потужність вітрових електростанцій зросте з 23 МВт до 56 МВт, а згодом й до 100 МВт, в результаті чого ці станції зможуть скласти конкуренцію малим ТЕС.

Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, наголосивши, що частка вітроенергетики в світовому виробництві енергії становить 2%, зупинився на проблемах, існуючих в цій сфері. Зпоміж них: неможливість виконання програми НАЕР, необхідність запровадження більш гнучкої системи відведення землі під об'єкти відновлювальної енергетики, потреба збільшення строку дії «зеленого тарифу» до 15 років тощо.

Олег Лисенко, виконавчий директор ТОВ «НоваЕко», привернув увагу до практичних аспектів розвитку проектів альтернативної енергетики: врегулювання процедур виділення значних до 1000 га) земельних ділянок для вітрових електростанцій, потребах оновлення галузевої дозвільної системи, вимог до конструкторської документації тощо, недостатньої кваліфікації кадрів з цих питань на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування.

Вадим Мохов, голова департаменту надрокористування Національної правової палати, наголосив, що шляхом впорядкування питань використання торфу можливо значною мірою скоротити використання природного газу в енергобалансі країни. За оцінками фахівця переведення лише 4 котелень в районному центрі на використання торфу дозволяє заощадити щорічно 1 млн. грн., тому актуальним є розробка та реалізація відповідних локальних енергетичних програм місцевого рівня.

Олександр Кузнець, голова правління Асоціації енергоефективних технологій, представив теплогенеруюче обладнання теплові насоси потужністю до 40 кВт та сонячні колектори), при витраті 1 кВт електроенергії отримувати до 7 кВт теплової енергії.

Дмитро Юденко, представник компанії «SUNENERGY — альтернативні енергетичні технології», зробив акцент на організаційно технічних складнощах підлючення до енергетичної системи нових об'єктів генерації, констатувавши, що для звичайного суб'єкта існуючі перешкоди нездоланні.

Тетяна Тімакова, провідний спеціаліст компанії «Бош Термотехніка Україна», презентувала встановлене в лабораторіях НТУУ «КПІ» технологічне обладнання у вигляді комбінації твердопаливного котла з розсільноводяним тепловим насосом та сонячною системою, яке дозволяє досягнути коефіцієнту перетворення 5,5.

Олександр Венедиктов, заступник начальника Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, підкреслив важливість ухвалення законодавчих актів, спрямованих на стимулювання енергозбереження. Він також поінформував про наявні преференції на ввезення обладнання по тужністю від 75 кВт, яке не виробляється в Україні, наголосив на доцільності відновлення практики отримання висновку з боку Державної інспекції з енергозбереження у таких випадках. Експерт підкреслив, що в умовах технічного переозброєння європейських країн, яке передбачає використання енергоприладів з ККД не менше 92%, через скасування обов'язкової процедури отримання згаданого висновку з 21 травня 2009 р. суттєво зросли обсяги імпорту в Україну застарілого імпортного обладнання.

Анатолій Гуцал, перший заступник директора НІПМБ, підсумовуючи дискусію під час Круглого столу, виокремив тенденцію щодо посилення у світі природних катаклізмів та техногенних катастроф, які завдають нищівного удару саме системам енергозабезпечення, від яких у значній мірі залежить забезпечення життєдіяльності сучасного суспільства. Це потребує від наукового співтовариства активної розробки питань функціонування і виживання енергетики в умовах катастроф. Тут дійсно необхідні будуть інноваційні рішення, перегляд сталих уявлень щодо енергетичного забезпечення.